Доволі часто ми створюємо глобальну змінну (в рамках mxml-компоненту), яка зв’язується (binding) зі змінною внутрішнього компоненту:

1. <?xml version=”1.0″ encoding=”utf-8″?>
2. <mx:Canvas xmlns:mx=”http://www.adobe.com/2006/mxml” width=”400″ height=”300″>
   1. <mx:TextInput text=”{textInputText}” />
   2. <mx:String id=”textInputText” />
3. </mx:Canvas>

Але при цьому зв’язування є одностороннім, тобто, в наведеному прикладі, якщо користувач введе текст в поле, то змінна textInputText не зміниться. На допомогу приходить теґ <Binding>.

1. <?xml version=”1.0″ encoding=”utf-8″?>
2. <mx:Canvas xmlns:mx=”http://www.adobe.com/2006/mxml” width=”400″ height=”300″>
   1. <mx:TextInput id=”ti” text=”{textInputText}” />
   2. <mx:String id=”textInputText” />
   3. <mx:Binding source=”ti.text” destination=”textInputText” />
3. </mx:Canvas>

Єдиний мінус в тому, що треба вигадувати id для TextInput

Оновлення:

Виявляється, що можна зробити простіше

1. <?xml version=”1.0″ encoding=”utf-8″?>
2. <mx:Canvas xmlns:mx=”http://www.adobe.com/2006/mxml” width=”400″ height=”300″>
   1. <mx:TextInput id=”ti” text=”{textInputText}” />
   2. <mx:String id=”textInputText”>{ti.text}</mx:String>
3. </mx:Canvas>

Це не позбавляє нас від вигадування id, але зберігає одну строчку коду. А <binding> можна використовувати для зв’язування до більш ніж одного об’єкту.