Маємо змінну задану за допомогою get та set функцій:

1. var _num:Number = 0;
2. function get num():Number
3. {
   1. return _num;
4. }
5. function set num(value:Number):void
6. {
   1. _num = value;
7. }

Створюємо іще одну змінну:

var num2:Number = num++;

Отримуєм помилку компіляції:

1067: Implicit coercion of a value of type void to an unrelated type Number.

Вважаю що виходить так:

var num2:Number = set num(get num() +1);

А так як результат set num() є void, то ми і отримуємо помилку.

Доволі часто ми створюємо глобальну змінну (в рамках mxml-компоненту), яка зв’язується (binding) зі змінною внутрішнього компоненту:

1. <?xml version=”1.0″ encoding=”utf-8″?>
2. <mx:Canvas xmlns:mx=”http://www.adobe.com/2006/mxml” width=”400″ height=”300″>
   1. <mx:TextInput text=”{textInputText}” />
   2. <mx:String id=”textInputText” />
3. </mx:Canvas>

Але при цьому зв’язування є одностороннім, тобто, в наведеному прикладі, якщо користувач введе текст в поле, то змінна textInputText не зміниться. На допомогу приходить теґ <Binding>.

1. <?xml version=”1.0″ encoding=”utf-8″?>
2. <mx:Canvas xmlns:mx=”http://www.adobe.com/2006/mxml” width=”400″ height=”300″>
   1. <mx:TextInput id=”ti” text=”{textInputText}” />
   2. <mx:String id=”textInputText” />
   3. <mx:Binding source=”ti.text” destination=”textInputText” />
3. </mx:Canvas>

Єдиний мінус в тому, що треба вигадувати id для TextInput

Оновлення:

Виявляється, що можна зробити простіше

1. <?xml version=”1.0″ encoding=”utf-8″?>
2. <mx:Canvas xmlns:mx=”http://www.adobe.com/2006/mxml” width=”400″ height=”300″>
   1. <mx:TextInput id=”ti” text=”{textInputText}” />
   2. <mx:String id=”textInputText”>{ti.text}</mx:String>
3. </mx:Canvas>

Це не позбавляє нас від вигадування id, але зберігає одну строчку коду. А <binding> можна використовувати для зв’язування до більш ніж одного об’єкту.

Так, є такий клас, дуже непримітний, але може бути дуже корисним

Він робить дивовижну річ. Після “запуску” видає в output імена УСІХ! методів які виконуються, з іменами класів, до яких належать ці методи. Клас не документовано, тобто як з ним працювати не знаю (google теж нічого не каже), але методами спроб та помилок щось таки вдалось зрозуміти.

Ось усі його методи (клас статичний, тобто усі методи статичні):

• Trace.setLevel(l:int, target:int=2):Object
• Trace.getLevel(target:int=2):int
• Trace.setListener(f:Function):Object
• Trace.getListener():Function;

Trace.setLevel(l:int, target:int=2):Object

Виставляє рівень віщування, та ціль віщування.

Першим параметром може бути одна з констант:

• Trace.METHODS_AND_LINES_WITH_ARGS = 4
  • Назва методу з вхідними параметрами та номер строчки в коді зі шляхом до класу, в якому виконався метод
• Trace.METHODS_AND_LINES = 3
  • Назва методу та номер строчки
• Trace.METHODS_WITH_ARGS = 2
  • Назва методу з вхідними параметрами
• Trace.METHODS = 1
  • Тільки назва методу
• Trace.OFF = 0
  • Вимкнуто

Другим параметром може бути:

• Trace.LISTENER = 2
  • Віщувати у функцію, яка буда додана, за допомогою setListener().
• Trace.FILE = 1
  • Віщувати у output.

Trace.getLevel(target:int=2):int

Повертає рівень віщування для цілі.

Trace.setListener(f:Function):Object

Виставляє функцію для віщування при цілі віщування = Trace.LISTENER.

Функція має приймати 4 параметри:

1. private function traceListener(
   1. fileInfo:String,
   2. lineNumber:String,
   3. classAndMethod:String,
   4. methodArguments:String
2. ):void

fileInfo - тека, де знаходиться файл + “;” + щось іще (в мене була пуста строчка) + “;” + ім’я файлу.

Приклад: “D:\Projects\ForTestsF3\src;;ForTestsF3.mxml”

lineNumber - номер строчки

classAndMethod - повне ім’я класу + (”/” || “$/” ) + ім’я методу.

Приклади: “flash.display::DisplayObjectContainer/addChild”

“flash.trace::Trace$/setListener” - “$/” використовується, якщо визваний метод - статичний

methodArguments -вхідні параметри методу, розділені комою (,). Але якщо параметри методу задано за допомогою rest оператору (…), то вони показані не будуть.

Trace.getListener():Function

Повертає заданий раніше лістенер.

Ось приклад:

1. import flash.trace.Trace;
2. function test(t:String):String
3. {
   1. return t;
4. }
5. Trace.setLevel(Trace.METHODS_WITH_ARGS, Trace.FILE);
6. var st:String = “hello!”;
7. test(st);
8. stop();

В output отримаєте:

1. 14554003 AVMINF: MTHD Untitled_fla::MainTimeline/test (”hello!”) @ 0×042F0300
2. 4554004 AVMINF: MTHD flash.display::MovieClip/stop () @ 0×0EF004D0

Дуже дякую 7thsky за допомогу!

Якщо Ви проставите метатеґ [MIXIN] у Вашому класі (трохи вище визначення класу), то при старті Вашого Flex-застосування буде викликана статична функція init():

1. public static function init(root:DisplayObject):void

Викличе її SystemManager.

У допомозі Flex є згадки про цей метатеґ, знайти їх можна виконавши пошук по слову mixin

Ми знаємо, що при вбудуванні swf за допомогою теґу [Embed] увесь код, який був у swf-ці, втрачається. Є один спосіб як зберегти код.

Спочатку створимо у Flash IDE флешку, головним класом якої буде, наприклад, assets.Flea. В цьому класі є метод startJumping(), який просто починає програвання флешки. Назвемо файл flea.swf.

Тепер вбудуємо flea.swf в будь-який клас у Flex-проекті:

1. [Embed(”assets/flea.swf”, mimeType=”application/octet-stream”)]
2. private var FleaAsset:Class;

mimeType=”application/octet-stream” дає зрозуміти компілятору Flex, що вбудування потрібно робити без будь-якої конвертації даних.

Тепер в FleaAsset ми маємо клас ByteArrayAsset, тобто, практично ByteArray.

Далі завантажуємо екземпляр FleaAsset до Loader за допомогою loadBytes():

1. var currLoader:Loader = new Loader();
2. var ldrContext:LoaderContext = new LoaderContext(false, ApplicationDomain.currentDomain);
3. currLoader.loadBytes( new FleaAsset(), ldrContext );

ldrContext ми використовуємо, щоб бути впевненими, що клас, який знаходиться в FleaAsset буде тим самим, що і в Flex проекті.

Далі, щоб клас із FleaAsset з’явився для нашого використання, нам потрібно почекати один кадр. Це не дуже добре, але як це обійти я не знаю.

1. var sprite:Sprite = new Sprite();
2. sprite.addEventListener(Event.ENTER_FRAME, enterFrameHandler);

Далі, ми просто створюємо екземпляр класу assets.Flea та використовуємо його як забажаємо. Уся графічна частина цього класу, яку ми створили у Flash IDE, буде присутня

1. import assets.Flea;
2. function enterFrameHandler(event:Event):void
3. {
   1. var flea:Flea = new Flea();
   1. addChild(flea);
   1. flea.startJumping();
   2. sprite.removeEventListener(Event.ENTER_FRAME, enterFrameHandler);
4. }

Я зробив приклад такої собі бібліотеки, яка може спростити роботу з убудованими swf.

Щоб знати більше раджу почитати це (англійською):

• Про теґ [Embed] та про mimeType які підтримує Flex
• Про ApplicationDomain і навіщо він потрібен
• Трішки про класи *Asset
• Приклад вбудування XML